Сторінка соціального педагога

Сторінка соціального педагога

Булінг

Виховання дітей. Помилки батьків

Рано чи пізно ми розуміємо, що дитина по­тенційно здатна до відповідальних вчинків, у неї є права, інтереси, переконання і за­сноване на цьому право вибору.

Від чого залежить результат виховання сина чи дочки? Чому часто батьки не розуміють, звідки з'являються проблеми взаємин «батьків і дітей». Адже запитуючи: «У кого ти тільки такий уро­дився?», ми запитуємо себе, тому що з маляти виходить саме те, що закладають у нього батьки генетично та під час його зростання і розвитку. Прямо й опосередковано ми впливаємо на фор­мування характеру дитини власним прикладом, особистістю, манерою спілкування, заборонами, вимогами, мірою свободи й відповідальності, яку даємо дитині.

Багато батьків засмучуються, коли втрачають контроль над поведінкою своїх дітей. Як свід­чить практика сімейних взаємин, деякі стійкі стереотипи виховання й підходи у стосунках із дітьми — неприйнятні, а особливо у сучасному світі.

Діти будь-якого віку потребують любові та уваги. Якщо хлопчик не відчуває підтримки батька, він «убирає» в себе материнську модель поведінки. Адже для того, щоб стати чоловіком, ним мало народитися — потрібний зразок для наслідування. Хлопчик повинен відчути себе чо­ловіком, поводитися, як чоловік тощо.

У дівчаток — свої взаємини з татом. Адже саме батько допомагає дочці усвідомити, що вона гарна, розумна, успішна. Комплімент батька дочка за­пам'ятає надовго, а головне — повірить у те, що вона дійсно розумна і красива. До того ж, дівчинка зазвичай хоче бачити у своїх обранцях ті ж якості, які подобалися їй у батькові.

Як же уникнути серйозних і розповсюджених помилок виховання?

Не карайте строго. Батьки, котрі карають своїх дітей занадто суворо, роблять серйозну по­милку. Дисципліна ефективна, якщо вона по­мірна. Наприклад, доцільно давати дитині більше вільного часу, не відмовляти їй, коли вона просить зробити перерву в роботі або навчанні, не смикати її постійно з будь-якого приводу.

Не доскіпуйтеся до дитини. Якщо ви ду­маєте, що постійні зауваження змусять вашу ди­тину робити те, що вам подобається, ще раз гар­ненько подумайте. Адже мозок людини схильний ігнорувати одноманітні нудні команди. Імовір­ніше, що доскіпування погіршать поведінку вашої дитини, у неї сформується стійкий психологічний бар'єр, який дуже важко буде усунути надалі.

Не йдіть на компроміс. Якщо ви заявили про якісь правила, будьте готові витримувати їх. Звичайно ж, не варто встановлювати армійські порядки у вихованні своїх дітей. Але дитина має розуміти, що якщо ви сказали «ні», це дійсно «ні». Тоді вона з'ясує, що істериками й капризами свого не досягнеш.

Не застерігайте надміру. Безумовно, ваш святий обов'язок — оберігати улюблене чадо, але не менш важливо дозволити дитині хоч іноді вчи­тися на власних помилках. Логіка цієї поради така: не застерігайте дитину постійно, а дайте їй зрозуміти, що якщо в житті вона переживе якусь невдачу, зробить помилку й оступиться, то по­трібно винести з цього певний урок.

Не перехвалюйте. Дуже важливо для сти­мулювання гарної поведінки дитини хвалити її за хороші вчинки. Однак, якщо хвалити будь-який вчинок, є небезпека знівелювати похвалу: дитина перестане розуміти, за що ви її хвалите, або почне перебільшувати свої можливості.

Не напружуйте навчанням. Звісно, знання важливі, але розповсюджена помилка батьків: надавати перевагу готовим знанням і зневажати творче мислення дитини. Психіатричні дослі­дження свідчать: якщо батьки надмірно наповню­ватимуть голову дитини готовими фактами або знаннями, то навчити дитину думати творчо буде дуже важко. А саме здатність мислити творчо може допомогти дитині відмовитися від нереальних ідей, знайти правильне вирішення проблеми.

Не зневажайте почуття. Дуже важливо вміти володіти своїми почуттями, але водночас не боятися їх виявляти. Одна з розповсюджених помилок у вихованні дітей полягає у зневажанні почуттів дитини. Наприклад, батьки забороняють плакати. Набагато краще поспівчувати, аби ди­тина знала, що батьки її розуміють.

У підлітковому віці роль батька зростає ще більше. Саме тато нерідко стає експертом у шкільних проблемах, учить сина, як поводитися з однолітками (і, якщо потрібно, пояснює, як дати їм відсіч). Треба бути особливо уважним до сина: частіше розмовляти з ним про щось своє, чоловіче, ходити удвох гуляти тощо.

Ще одна почесна функція, яку може вико­нувати батько, — допомога в підготовці уроків. Не обов'язково постійно сидіти поруч із дитиною, але проконтролювати, чи правильно виконане завдання, тато може (а мама в цей час спокійно варитиме обід чи прасуватиме білизну).

Намагайтеся виховувати дитину в підлітко­вому віці під час її навчання. Адже виховання й освіта — складові єдиного процесу становлення особистості юнаків.

Особливо важливо намагатися ретельно до­бирати для підлітка хорошу літературу. Адже на процес виховання й інтелектуального розвитку особистості підлітка дуже впливають книжки, що вчать протистояти злу та праг­нути до правди і справедливості.

Питання виховання стосуються не лише повсяк­денного побуту чи психології спілкування, вони вимагають філософського підходу і серйозних мір­кувань. Багато філософів надавали великого зна­чення питанням виховання. Дитину треба берегти й не лякати покаранням, але вод­ночас не балувати й не потурати капризам.

Ціль батьків — зробити так, щоб душа ди­тини увібрала якнайбільше любові, радості й по­зитивних емоцій.